- пожувати
- —————————————————————————————пожува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пожувати — ую/, ує/ш, док. 1) перех. і без додатка. Док. до жувати 1), 2). 2) перех. і неперех. Жувати якийсь час. || Взявши що небудь у зуби, зробити кілька жувальних рухів. || у сполуч. зі сл. губами, ротом. Зробити кілька рухів губами, ротом, як під час… … Український тлумачний словник
пожований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пожувати 1). 2) у знач. прикм. Те саме, що жований 2). 3) у знач. прикм., розм. Дуже пом ятий. 4) у знач. прикм., перен., розм. Те саме, що заяложений 2) … Український тлумачний словник